Словарь української мови (1924)/застум
◀ застукотіти | Словарь української мови З застум |
заступ ▶ |
|
За́стум, ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Нп.