Словарь української мови (1924)/застигти
◀ застиглий | Словарь української мови З застигти |
застидити ▶ |
|
Засти́гти. См. Застигати.
◀ застиглий | Словарь української мови Борис Грінченко З застигти |
застидити ▶ |
|
Словарь української мови — З
застигти
Борис Грінченко
1924
Засти́гти. См. Застигати.