Словарь української мови (1924)/застиглий
◀ застигати | Словарь української мови З застиглий |
застигти ▶ |
|
Засти́глий, а, е. Застывшій. Застигле холодне повітря. Мир. Пов. I. 145.
◀ застигати | Словарь української мови Борис Грінченко З застиглий |
застигти ▶ |
|
Словарь української мови — З
застиглий
Борис Грінченко
1924
Засти́глий, а, е. Застывшій. Застигле холодне повітря. Мир. Пов. I. 145.