Словарь української мови (1924)/запровторити
◀ запроводжати | Словарь української мови З запровторити |
запроданець ▶ |
|
Запровто́рити, рю, риш, гл. = Запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт. О. 1861. III. 102.