Словарь української мови (1924)/запоряд
◀ запоручити | Словарь української мови З запоряд |
запорядити ▶ |
|
Запоря́д, нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
◀ запоручити | Словарь української мови Борис Грінченко З запоряд |
запорядити ▶ |
|
Словарь української мови — З
запоряд
Борис Грінченко
1924
Запоря́д, нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.