Словарь української мови (1924)/запоручити
| ◀ запорток | Словарь української мови З запоручити |
запоряд ▶ |
|
Запоручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручить.
| ◀ запорток | Словарь української мови Борис Грінченко З запоручити |
запоряд ▶ |
|
Словарь української мови — З
запоручити
Борис Грінченко
1924
Запоручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручить.