Словарь української мови (1924)/заполочний
| ◀ заполоч | Словарь української мови З заполочний |
запомагання ▶ |
|
Заполочни́й, а́, е́. Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.