Словарь української мови (1924)/заполонити
◀ заполовіти | Словарь української мови З заполонити |
заполоскати ▶ |
|
Заполони́ти, ню́, ниш, гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. Млак. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського. Стор. МПр. 71.