Словарь української мови (1924)/заполовіти
| ◀ заполітати | Словарь української мови З заполовіти |
заполонити ▶ |
|
Заполові́ти, ві́ю, єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
| ◀ заполітати | Словарь української мови Борис Грінченко З заполовіти |
заполонити ▶ |
|
Словарь української мови — З
заполовіти
Борис Грінченко
1924
Заполові́ти, ві́ю, єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.