Словарь української мови (1924)/заповіт
◀ заповісти | Словарь української мови З заповіт |
заповітрити ▶ |
|
Запові́т, ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.
◀ заповісти | Словарь української мови Борис Грінченко З заповіт |
заповітрити ▶ |
|
Словарь української мови — З
заповіт
Борис Грінченко
1924
Запові́т, ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.