Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запарка
Берлін: Українське слово, 1924

Запа́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ запа́ра. 2) Пойло для скота изъ запаренныхъ отрубей. 3) Запа́рки да́ти. Высѣчь.