Словарь української мови (1924)/запара
| ◀ запанувати | Словарь української мови З запара |
запарити ▶ |
|
Запа́ра, ри, ж. Опара. Полт. Ум. Запа́рка.
| ◀ запанувати | Словарь української мови Борис Грінченко З запара |
запарити ▶ |
|
Словарь української мови — З
запара
Борис Грінченко
1924
Запа́ра, ри, ж. Опара. Полт. Ум. Запа́рка.