Словарь української мови (1924)/запалахкотіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запалахкотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Запалахкоті́ти, чу́, ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. I. 43. І в очах стома́ свічками запалахкотіло. Рудан. I. 77.