Словарь української мови (1924)/запалати
◀ запала | Словарь української мови З запалати |
запалахкотіти ▶ |
|
Запала́ти, ла́ю, єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.
◀ запала | Словарь української мови Борис Грінченко З запалати |
запалахкотіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
запалати
Борис Грінченко
1924
Запала́ти, ла́ю, єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.