Словарь української мови (1924)/занехаювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занехаювати
Берлін: Українське слово, 1924

Занеха́ювати, ха́юю, єш, сов. в. занеха́яти, ха́ю, єш, гл. 1) = Занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає. Рудч. Ск. I. 13.