Словарь української мови (1924)/замелювати
| ◀ замелуватий | Словарь української мови З замелювати |
замелюватися ▶ |
|
Заме́лювати, люю, єш, гл. Закатываться; сходить въ сторону. Сани замелюють. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать.