Словарь української мови (1924)/замелуватий
| ◀ замел | Словарь української мови З замелуватий |
замелювати ▶ |
|
Заме́луватий, а, е. Завирающійся; много попусту болтающій. Константиногр. у.
| ◀ замел | Словарь української мови Борис Грінченко З замелуватий |
замелювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
замелуватий
Борис Грінченко
1924
Заме́луватий, а, е. Завирающійся; много попусту болтающій. Константиногр. у.