Словарь української мови (1924)/замарити
| ◀ заманячити | Словарь української мови З замарити |
замаритися ▶ |
|
Зама́рити, рю, риш, гл. Возмечтать.
| ◀ заманячити | Словарь української мови Борис Грінченко З замарити |
замаритися ▶ |
|
Словарь української мови — З
замарити
Борис Грінченко
1924
Зама́рити, рю, риш, гл. Возмечтать.