Словарь української мови (1924)/закуркувати
◀ закуріти | Словарь української мови З закуркувати |
закурникати ▶ |
|
Закуркува́ти, ку́ю, єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ „Походъ на поляковъ“. Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.