Словарь української мови (1924)/закохання

by Борис Грінченко

◀ закоханий

Словарь української мови Борис Грінченко З закохання

закохати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закоха́ння, ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Мет. 78. Хто не знає закохання, той не знає лиха. Мет. 31. 2) Возлюбленный, возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Гол. III. 329. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати. Грин. III. 228.