Словарь української мови (1924)/закоханий
| ◀ закоханець | Словарь української мови З закоханий |
закохання ▶ |
|
Зако́ханий, а, е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік. Черк. у.
| ◀ закоханець | Словарь української мови Борис Грінченко З закоханий |
закохання ▶ |
|
Словарь української мови — З
закоханий
Борис Грінченко
1924
Зако́ханий, а, е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік. Черк. у.