Словарь української мови (1924)/закоренюватися
| ◀ закоренювати | Словарь української мови З закоренюватися |
закоржавіти ▶ |
|
Закоре́нюватися, нююся, єшся, сов. в. закорени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.