Словарь української мови (1924)/закоренювати
| ◀ закоренити | Словарь української мови З закоренювати |
закоренюватися ▶ |
|
Закоре́нювати, нюю, єш, сов. в. закорени́ти, ню́, ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
| ◀ закоренити | Словарь української мови Борис Грінченко З закоренювати |
закоренюватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
закоренювати
Борис Грінченко
1924
Закоре́нювати, нюю, єш, сов. в. закорени́ти, ню́, ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.