Словарь української мови (1924)/законюватися
| ◀ законтрактувати | Словарь української мови З законюватися |
законяти ▶ |
|
Зако́нюватися, нююся, єшся, гл. = Законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли законюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. I. 234.