Словарь української мови (1924)/законятися

by Борис Грінченко

◀ законяти

Словарь української мови Борис Грінченко З законятися

закопанець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Законя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. закони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. Законяється дитина. Константиногр. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. Волч. у. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.