Словарь української мови (1924)/закомірок
◀ закомешитися | Словарь української мови З закомірок |
закон ▶ |
|
Закомі́рок, рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки уже не первий знаю год. Котл. Ен. III. 24. Ум. Закомі́рочок.