Словарь української мови (1924)/закомірок

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закомірок
Берлін: Українське слово, 1924

Закомі́рок, рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки уже не первий знаю год. Котл. Ен. III. 24. Ум. Закомі́рочок.