Словарь української мови (1924)/заклинатися

by Борис Грінченко

◀ заклинати

Словарь української мови Борис Грінченко З заклинатися

заклинач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заклина́тися, на́юся, єшся, сов. в. закля́стися, кляну́ся, не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.