Словарь української мови (1924)/закачувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закачувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зака́чувати, чую, єш, сов. в. закача́ти, ча́ю, єш, гл. 1) = Закасувати, закасати. 2) — гли́ну. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу. Вас. 178.