Словарь української мови (1924)/закасувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закасувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зака́сувати, сую, єш, сов. в. закаса́ти, са́ю, єш, гл. Засучивать, засучить, заворачивать, заворотить. Рукава в неї за білі лікті закасовані. МВ. II. 176.

Закасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Превзойти. Мій буланий навзаводах закасував його мишатого. 2) Уничтожить, исключить. Колись до війська людей вербували, а тепер їх закасували.