Словарь української мови (1924)/закацюбнути
| ◀ закацубнути | Словарь української мови З закацюбнути |
закацюбти ▶ |
|
Закацю́бнути и закацю́бти, бну, неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.