Словарь української мови (1924)/задубіти
◀ задубити | Словарь української мови З задубіти |
задублювати ▶ |
|
Задубі́ти, бі́ю, єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
◀ задубити | Словарь української мови Борис Грінченко З задубіти |
задублювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
задубіти
Борис Грінченко
1924
Задубі́ти, бі́ю, єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.