Словарь української мови (1924)/задублювати
| ◀ задубіти | Словарь української мови З задублювати |
задублюватися ▶ |
|
Заду́блювати, люю, єш, сов. в. задуби́ти, блю́, биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тѣла.