Словарь української мови (1924)/загоготіти
| ◀ заговорюватися | Словарь української мови З загоготіти |
загоджувати ▶ |
|
Загоготіти, гочу́, ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.
| ◀ заговорюватися | Словарь української мови Борис Грінченко З загоготіти |
загоджувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
загоготіти
Борис Грінченко
1924
Загоготіти, гочу́, ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.