Словарь української мови (1924)/завичка
◀ завичити | Словарь української мови З завичка |
завищати ▶ |
|
Зави́чка, ки, ж. = Звичка. Бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати. Зміев. у.
◀ завичити | Словарь української мови Борис Грінченко З завичка |
завищати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завичка
Борис Грінченко
1924
Зави́чка, ки, ж. = Звичка. Бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати. Зміев. у.