Словарь української мови (1924)/завичити
| ◀ завихтуритися | Словарь української мови З завичити |
завичка ▶ |
|
Зави́чити, чу, чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
| ◀ завихтуритися | Словарь української мови Борис Грінченко З завичити |
завичка ▶ |
|
Словарь української мови — З
завичити
Борис Грінченко
1924
Зави́чити, чу, чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.