Словарь української мови (1924)/завиніння
◀ завинити | Словарь української мови З завиніння |
завиноватитися ▶ |
|
Завині́ння, ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. I. 505.
◀ завинити | Словарь української мови Борис Грінченко З завиніння |
завиноватитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
завиніння
Борис Грінченко
1924
Завині́ння, ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. I. 505.