Словарь української мови (1924)/завинувати
| ◀ завинперитися | Словарь української мови З завинувати |
завинути ▶ |
|
Завинува́ти, ну́ю, єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Каменец. у.
| ◀ завинперитися | Словарь української мови Борис Грінченко З завинувати |
завинути ▶ |
|
Словарь української мови — З
завинувати
Борис Грінченко
1924
Завинува́ти, ну́ю, єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Каменец. у.