Словарь української мови (1924)/завиватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завиватися
Берлін: Українське слово, 1924

Завива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зави́тися, в'ю́ся, є́шся, гл. 1) Завиваться, завиться. Заплітайся, плетінь, заплітайся, завивайся труба золотая. Мет. На їм кучері завиваються. Чуб. V. 874. 2) Заворачиваться, завернуться, обматываться, обмотаться, повязываться, повязаться. Русинки там завиваються в намітки. Св. Л. 2. 3) То-же, что покрива́тися (новобрачной), а покри́тися з ким — быть обольщенной кѣмъ (о дѣвушкѣ). Желех.