Словарь української мови (1924)/завередувати
| ◀ завередити | Словарь української мови З завередувати |
заверетенитися ▶ |
|
Завередува́ти, ду́ю, єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
| ◀ завередити | Словарь української мови Борис Грінченко З завередувати |
заверетенитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
завередувати
Борис Грінченко
1924
Завередува́ти, ду́ю, єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.