Словарь української мови (1924)/завередити
| ◀ завергати | Словарь української мови З завередити |
завередувати ▶ |
|
Завере́дити, дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
| ◀ завергати | Словарь української мови Борис Грінченко З завередити |
завередувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завередити
Борис Грінченко
1924
Завере́дити, дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.