Словарь української мови (1924)/завалий
◀ завала | Словарь української мови З завалий |
завалистий ▶ |
|
Зава́лий, а, е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.
◀ завала | Словарь української мови Борис Грінченко З завалий |
завалистий ▶ |
|
Словарь української мови — З
завалий
Борис Грінченко
1924
Зава́лий, а, е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.