Словарь української мови (1924)/завабити
◀ забуяти | Словарь української мови З завабити |
заваблювати ▶ |
|
Зава́бити, люю, єш. См. Заваблювати.
◀ забуяти | Словарь української мови Борис Грінченко З завабити |
заваблювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завабити
Борис Грінченко
1924
Зава́бити, люю, єш. См. Заваблювати.