Словарь української мови (1924)/зв'ялити
| ◀ зв'яка | Словарь української мови З зв'ялити |
зв'ялитися ▶ |
|
Зв'яли́ти, лю́, ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
| ◀ зв'яка | Словарь української мови Борис Грінченко З зв'ялити |
зв'ялитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зв'ялити
Борис Грінченко
1924
Зв'яли́ти, лю́, ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.