Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забіліти
Берлін: Українське слово, 1924

Забілі́ти, лі́ю, єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. I. 100).