Словарь української мови (1924)/забілити
| ◀ забіл | Словарь української мови З забілити |
забіліти ▶ |
|
Забіли́ти, ся. См. Забілювати, ся.
| ◀ забіл | Словарь української мови Борис Грінченко З забілити |
забіліти ▶ |
|
Словарь української мови — З
забілити
Борис Грінченко
1924
Забіли́ти, ся. См. Забілювати, ся.