Словарь української мови (1924)/забуртати
| ◀ забурний | Словарь української мови З забуртати |
забуртатися ▶ |
|
Забу́ртати, таю, єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
| ◀ забурний | Словарь української мови Борис Грінченко З забуртати |
забуртатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
забуртати
Борис Грінченко
1924
Забу́ртати, таю, єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.