Словарь української мови (1924)/забурний
| ◀ забуркукати | Словарь української мови З забурний |
забуртати ▶ |
|
Забу́рний, а, е. Буянъ. Він як п'яний, — страх який забурний. Міус. окр.
| ◀ забуркукати | Словарь української мови Борис Грінченко З забурний |
забуртати ▶ |
|
Словарь української мови — З
забурний
Борис Грінченко
1924
Забу́рний, а, е. Буянъ. Він як п'яний, — страх який забурний. Міус. окр.