Словарь української мови (1924)/забрід
| ◀ забришкатися | Словарь української мови З забрід |
заброда ▶ |
|
Забрі́д, ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо село та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. Мкр. Г. 17. 2) Рыбный заводъ.