Словарь української мови (1924)/заброда
◀ забрід | Словарь української мови З заброда |
забродити ▶ |
|
Забро́да, ди, об. 1) = Задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.