Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заброда
Берлін: Українське слово, 1924

Забро́да, ди, об. 1) = Задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.