Словарь української мови (1924)/забожитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забожитися
Берлін: Українське слово, 1924

Забожи́тися, жу́ся, жишся, гл. Забожиться. Хоч як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.